Теги для нашей библиотеки:

Рефераты бесплатно, рефераты бесплатно, реферат, рефераты, рефераты скачать, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему и многое другое.


  Статистика сільського господарства

Статистика сільського господарства

=shur@= shura19@yandex.ru

В С Т У П

Статистика як суспільна наука вивчає стан і розвиток людського

суспільства, включаючи матеріальні умови його життя, тобто суспільне

виробництво. Але суспільство і суспільне виробництво є об'єктом вивчення

багатьох наук: історичного матеріалізму, політичної економії, економічної

географії, суспільствознавства, права, економіки галузей народного

господарства і інш. Всі ці дисципліни, незважаючи на тісний зв'язок між

собою, не повторюють одна одну, а мають свій зміст і свої методи. Що ж

представляє собою специфічний предмет статистики?

Предметом статистики як суспільної науки є особливі об'єктивні ознаки

стану і розвитку суспільства і матеріальних умов його життя. Такі ознаки

одержали назву об'єктивних статистичних показників. На відміну від

звичайних ознак, які означають лише якісну подібність чи відмінність,

статистичні показники, що дають міру масовим явищам, представляють собою

ознаки більш складного складу. Об'єктивні статистичні показники як особливі

об'єктивні ознаки характеризуються такими якостями.

По-перше, це ознаки, які представляють собою єдність якісних і

кількісних сторін явищ, тобто ознаки, що мають певний зміст і відповідну

цьому змісту величину (міра явищ).

По-друге, це загальні ознаки, тобто ознаки, які відносяться не до

одиничного факту чи випадку, а охоплюють всю сукупність фактів або одиниць

спостереження цього роду, цієї якості. Пізнання таких ознак неможливе без

статистичного зведення, яке забезпечує перехід від індивідуальних

характеристик одиниць сукупності до узагальнених характеристик сукупності;

це дало основу статистикам називати їх зведеними ознаками. Статистичний

показник як загальна ознака завжди передбачає визначену кількість

сукупності (в абсолютному показнику кількість – складова частина величини;

в середній величині кількість передбачається як один із членів відношення,

результатом якого є сама середня); він також містить в згорнутому виді

визначену варіацію охоплених (узагальнених) ним індивідуальних величин. Ця

варіація отримує міру в вигляді особливого показника.

По-третє, це ознаки реального суспільства в той чи інший період або

момент його розвитку, тобто ознаки історично конкретні.

По-четверте, це ознаки, істотні для характеристик стану і розвитку

суспільства, ознаки, які виявляють закономірність його розвитку.

Кожний, навіть самий простий, статистичний показник як об'єктивна

ознака того чи іншого явища життя суспільства.

Об'єктивні статистичні показники тих або інших явищ не можна

представити як те, що знаходиться поза цими явищами, бо вони – об'єктивні

сторони цих явищ.

Разом з тим, кожний статистичний показник як об'єктивний статистичний

факт, об'єктивна риса дійсності отримує відображення в процесі пізнання в

статистичному показнику як в особливому розумінні, особливій категорії.

Найважливіше завдання статистики – забезпечити достовірність цього

відображення.

Ознак і відповідно показників того чи іншого явища дуже багато. Серед

них є суттєві, які розкривають важливе, докорінне у явищі, і несуттєві, які

виражають короткочасне, зовнішнє, поверхневе, другорядне. Неіснуючі ознаки

часто відіграють роль своєрідного кривого дзеркала, затушовує, ховає

головні риси явища, створює хибне, перекручене уявлення про характер

процесу.

Статистика як наука має справу з суттєвими ознаками, з показниками,

які відображають суттєві сторони суспільного життя, суспільного

виробництва.

Одне із головних завдань науки полягає саме у відділенні суттєвого

від несуттєвого. піддаючи спеціальному вивченню суттєві ознаки, виділяючи

показники, здібні надійно і правильно характеризувати явища, які вивчаються

і їх взаємозв'язки, статистика може розкривати на масових матеріалах

відповідні закономірності зміни цих явищ, закономірності їх розвитку.

Але сам процес суспільного відтворення, який проходить різні присутні

йому стадії (виробництво, звернення, споживання і т.п.), відповідно

характеризується системою багатьох ознак. В цьому процесі беруть участь і

взаємодіють всі, розглянуті вище, суспільні підрозділи. Відповідно система

об'єктивних статистичних показників народного господарства представляє

собою систему об'єктивних ознак, об'єктивних показників суспільного

відтворення на різних його стадіях і етапах як в цілому, так і

диференційовано по основних суспільних підрозділах (суспільних, галузевих,

регіональних і т.п.).

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Поняття продукції сільського господарства,

завдання і соціально-економічне значення

її статистичного вивчення

Сільське господарство нашої країни - це складний різноманітний

об'єкт, який вивчається сукупністю природних, технічних і загальних наук.

Серед загальних наук, які вивчають сільське господарство, назвемо

економіку, планування, бухгалтерський облік, статистику. Ці науки

досліджують як економічні, так і соціальні явища і процеси, які

відбуваються в галузі. Сільське господарство розглядається при цьому як

одна із галузей народного господарства.

При загальноприйнятому розумінні сільського господарства як галузі

матеріального виробництва в літературі по різному трактується зміст галузі

і визначаються її границі. В одному випадку функцію сільського господарства

зводять до оброблення сільськогосподарських культур і розведення тварин для

отримання продукції рослинництва і тваринництва та первинної переробки

рослинної і тваринної продукції; в другому – до виробництва первинних сирих

продуктів рослинного і тваринного походження, які використовуються для

харчування населення і промислової переробки.

Сучасне сільське господарство – особлива галузь матеріального

виробництва, в якому праця людини направлена на розширення відтворення у

великих масштабах культурних рослин і тварин, а також на використання

життєдіяльності рослин і тварин для одержання продукції цієї галузі. До

сільського господарства також відноситься виконання робіт

сільськогосподарського характеру (з експлуатації іригаційних і

меліоративних систем, захист рослин від хвороб і шкідників і т.п.).

Господарське управління визначає функцію сільського господарства в тих

випадках, коли витрати по ньому включаються в собівартість продукції.

Відтворення в сільському господарстві здійснюється в рамках соціально-

економічних категорій господарств.

Статистика сільського господарства є самостійною учбовою дисципліною.

В учбових цілях статистика сільського господарства викладається в зв'язку

зі статистикою заготівель. Курс сільськогосподарської статистики вивчається

з основами соціально-економічної статистики.

Статистика сільського господарства є однією з особливих галузей

статистичної науки. Перш ніж дати визначення предмету статистики сільського

господарства, слід вказати на існуюче різне поняття цієї науки. Деякі

статистики у визначенні предмета застосовують відоме формулювання

статистики як науки, яка вивчає кількісну характеристику масових суспільних

явищ у нерозривному зв'язку з їх якісною характеристикою, і механічно

пов'язують це формулювання з оцінками явищ у сільськогосподарському

виробництві. Інші вважають, що статистика вивчає явища і процеси

відтворення матеріальних благ і суспільних відносин в сільському

господарстві в їх якісному вираженні, даючи їм відповідну цифрову

характеристику. Заслуговує особливої уваги думка, що предметом

сільськогосподарської статистики є система об'єктивних статистичних

показників стану і розвитку сільськогосподарського виробництва.

З врахуванням викладеного сформулюємо визначення предмету. Статистика

сільського господарства вивчає сукупність кількісних характеристик

сільського господарства як галузі народного господарства у нерозривному

зв'язку з їх якісними характеристиками. Статистика досліджує кількісні

тенденції, зв'язку і закономірності в сільському господарстві у просторово-

часових границях. Статистика сільського господарства має справу, по перше,

з різними видами характеристик, які в певній мірі пов'язані між собою. Це

означає: статистика сільського господарства займається класифікацією цих

характеристик (показників). По друге, сукупність характеристик (показників)

відноситься до сільського господарства, яке включає виробничі і

обслуговуючі функції.

Теоретичною і методологічною основою статистики сільського

господарства як науки є діалектичний і історичний матеріалізм, політична

економія, науковий соціалізм. Українська статистика – могутнє знаряддя

соціально-економічного пізнання і перебудови дійсності. Статистика при

вивченні характеристик явищ і процесів сільського господарства та його

основних елементів і структур використовує наслідки, одержані природничими,

технічними та іншими науками.

Сільське господарство нашої країни ведеться на великій території, яка

включає в себе різноманітні природні, економічні, соціальні, національні та

інші структури. Статистика вивчає стан і розвиток сільського господарства

України як в цілому, так і диференційовано з врахуванням існуючих

територіальних, галузевих і соціально-економічних структур. Значення цієї

статистики особливо підвищується в умовах переходу на принципи

регіонального госпрозрахунку, самоуправління і самофінансування. Завданням

статистики є розробка методології побудови системи показників,

інформаційного забезпечення і аналізу статистичних даних, які відображають

територіальну, галузеву і соціально-економічну структуру сільського

господарства України. Статистика вивчає цю структуру у визначеному порядку,

на основі класифікації і угруповань.

В органах державної статистики сільське господарство завжди вивчалось

у національно-територіальному і регіональному аспектах, а також з

врахуванням галузевої структури і соціально-економічних категорій

господарств, правда в деяких випадках навчальна література обмежувалась

тільки аналізом класифікації галузей і угрупованням категорій господарств.

Статистика сільського господарства як соціально-економічна наука

використовує загальний метод пізнання – діалектичний метод, який вимагає

розглядати явища і процеси в їх взаємозв'язку і розвитку, вивчати перехід

від кількісних змін до якісних, виясняти внутрішні протиріччя як джерело

розвитку і як процес боротьби нового зі старим.

Соціально-економічні особливості полягають в багатогранності форм

користування власністю колгоспами, радгоспами та іншими державними

сільськогосподарськими підприємствами, організаціями орендарів,

кооператорів, особистих господарств громадян. Для сільського господарства

характерне посилення інтеграційних зв'язків різних форм господарювання.

Економічні особливості проявляються в тому, що відтворення в цій

галузі здійснюється безпосередньо на особистій основі в натуральній формі.

Це значить, що більша частина продукції залишається в сільському

господарстві і використовується для відновлення виробництва: насіння і

посадковий матеріал витрачаються на посів і посадку, молоко – на напування

телят, яйця птиці – на виведення молодняку, мед – для годування бджіл і

т.п. Більше того, вся продукція кормових культур і кормових угідь

використовується у тваринництві, а така продукція тваринництва як гній –

цінне органічне добриво.

Певна частина продукції сільського господарства перетворюється в

засоби праці. Так, наприклад, молоді сади переходять у плодоносний вік, а

молодняк великої рогатої худоби – в основне продуктивне стадо. Доросла

продуктивна худоба на відгодівлі і нагулі вважається предметом праці. Як

предмети, так і засоби праці в сільському господарстві піддаються більш чи

менш довготривалим природним, фізичним, фізіологічним і іншим змінам, а

процес праці в той же час повністю або частково призупиняється.

Зміст статистичного показника і його величина мають велику

різноманітність форм.

Вивчаючи свій специфічний предмет з усіма його особливостями,

статистика в процесі такого вивчення висловлює міру різних явищ життя

суспільства. характеризує їх обсяг, структуру, рівні, динаміку,

інтенсивність і т.п.

З розвитку суспільства і суспільного виробництва змінюються і їх

об'єктивні статистичні показники. Частина показників зникає; натомість

з'являються нові зі специфічним суспільним змістом; інші міняють свою

суспільну форму, змінюється величина статистичних показників і т.п.

Сукупність, загальні ознаки яких вивчає статистика, складаються із

відповідних одиниць, підлягають спостереженню, які отримали в зв'язку з цим

найменування одиниць спостереження. Величини тих або інших ознак цих

одиниць сукупності змінюється, варіює від однієї одиниці до іншої. Вивчення

статистичних сукупностей, їх загальних ознак, в тому числі їх варіацій,

незалежно від специфіки змісту, тобто незалежно від того, суспільні або

природні, хімічні або біологічні процеси отримують відображення, яке є

завданням математичної статистики.

Показники обсягу і складу продукції

рослинництва і тваринництва в натуральному

виразі, методи їх обчислення

Всі елементи факторів виробництва можуть і повинні бути

охарактеризовані з боку їх розміру і якості. В ролі показників розміру

використовуються перш за все натуральні і цінні показники. Натуральні – це,

як правило, дуже конкретні, специфічні, окремі показники, придатні для

характеристики окремих елементів засобів виробництва або продукції. Однак в

певних економічно-допустимих границях натуральні показники виступають також

в агрегованому виді. Тому серед натуральних показників відрізняють

агреговані (укрупнені) і деталізовані показники. Системну єдність таких

показників можна бачити в широко поширеній сільськогосподарській статистиці

класифікаціях (класифікація сільськогосподарських угідь, класифікація

великої рогатої худоби по вікових і статевих або технологічних групах і

т.п.), де поряд з загальною (екстенсивною за своїм характером) величиною

(показником) об'єкта, який класифікується, виділені його складові

деталізуючі показники.

Ціннісні показники можуть об'єднувати всю масу створених засобів

виробництва або виробленої продукції або представляти в грошовій формі їх

окремі елементи.

За ціннісними показниками ховаються в кінцевому рахунку затрати

Страницы: 1, 2, 3


Рекомендуем

Опрос

Какой формат работ для вас удобней?

doc
pdf
djvu
fb2
chm
txt
другой


Результаты опроса
Все опросы